"Розвиток фонематичних процесів як корекція та профілактика порушення звуковимови"

ЗНАЧЕННЯ СЛУХУ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

Всім відомо, що діти навчаються мови зі слуху. Але не всі знають, що "слухів" у людини, принаймні, три. Один - фізичний. Він дозволяє нам чути звуки навколишнього світу: дзюрчання води, шелест листя, щебет птахів. Другий слух - музичний. Це тонкий слух, що дозволяє людині насолоджуватися прекрасною музикою. Третій - мовленнєвий. Цей слух має особливе значення, оскільки завдяки йому ми знаходимо здатність розрізняти всі тонкощі звуків людської мови.

      Якщо говорити більш точно, в мовному слуху міститься ще один - фонематичний. Він необхідний для того, щоб ми оволоділи фонематичною системою, так би мовити "кодом" мови. Кожна мова має свою систему вираження думки в звуці мови. Тому ми, володіючи однією з них, не розуміємо іншої мови. Якщо не знати сенсу, який умовно приписаний тому чи іншому звуку мови (фонемі), то і значення слів виявляються недоступними. Мовний слух дозволяє вловлювати ті особливості звуків, завдяки яким сенс одного слова відрізняється від сенсу іншого.

       Для оволодіння правильним мовленням у дитини повинні бути розвинені всі три слуха.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ У ОНТОГЕНЕЗІ:

З 6 місяців дитина шляхом наслідування вимовляє окремі фонеми, склади, переймає тон, темп, ритм, мелодику і  інтонацію мови.

Вже до 2 років діти розрізняють вагу тонкощів рідної мови, розуміють і реагують на слова, що відрізняються всього однією фонемою. Так формується фонематичний слух здатність сприймати звуки людської мови.

Від 3 до 7 років у дитини все більш розвивається навик слухового контролю за своєю вимовою, вміння виправляти його в деяких випадках.

До З-4 років фонематичні сприйняття дитини настільки поліпшується, що він починає диференціювати спочатку голосні і приголосні звуки, потім м'які і тверді, сонорні, шиплячі і свистячі.

До 4 років в нормі дитина повинна диференціювати всі звуки, тобто у нього має бути сформоване фонематичне сприйняття.

ПОНЯТТЯ

Недорозвинення фонематичного слуху (сприймання), фонематичного аналізу та синтезу, фонематичних уявлень – може спричинювати вади звуковимови, письма й позначається на розвитку лексико-граматичного ладу мовлення.

У сучасній та практичній логопедії профілактика порушень писемного мовлення займає чільне місце у підготовці дітей до школи. Наявність великої кількості фонематичних помилок, вказує на незакінченість процесу формування фонематичних процесів у дітей дошкільного віку. Однією з найважливіших умов повноцінного формування правильної звуковимови у дітей-логопатів є достатній розвиток фонологічної сторони мовлення. На сучасному етапі реформування спеціальної дошкільної освіти в Україні вагома роль відводиться вирішенню цієї проблеми. Діагностика фонологічної системи передбачає сформованість фонематичного слуху (сприймання), фонематичних уявлень, фонематичного аналізу та синтезу. Проблема формування фонематичних процесів у дітей із порушенням мовлення є однією з найважливіших у логопедії. Вона охоплює виховання культури мовленнєвого слуху, вироблення умінь розпізнавати визначений логопедом звук у слові, навчання аналізувати звуковий склад слова та вироблення узагалювальних уявлень про диференціальні ознаки фонем.

Численні дослідження показали, що недорозвинення всієї системи фонематичних процесів спричиняє вади звуковимови, письма й позначається на розвитку лексико-граматичному ладу мовлення.

Формування фонематичного слуху необхідно вважати первинним і дуже важливим завданням початкового етапу навчання рідної мови. Успішний процес формування правильного мовлення у дітей неодмінно пов'язаний із формуванням і розвитком фонематичного слуху та фонематичного сприйняття. Ці процеси є складовою частиною мовленнєвого слуху.

У навчальному процесі вихователь використовує різні завдання, що передбачені для розвитку фонематичного слуху дітей, що передбачає розвиток багатьох умінь:
- чути та виокремлювати окремі звуки у слова;
- скласти зі звуків слова;
- уміння розрізняти на слух всі звуки мови, які належать до різних фонем, не змішуючи їх один із одним;
- співвідносити почутий звук із певною фонемою мови.

Недостатній розвиток фонематичних процесів негативно впливає на якість мовлення дитини, гальмує оволодіння грамотою, призводить, зокрема до труднощів у засвоєні звукобуквеного аналізу та синтезу слів.

Щоб попередити порушення читання і письма в школі вихователям старшої групи необхідно проводити роботу на розвиток фонематичного слуху у дітей.

ЕТАПИ РОБОТИ:

1 етап - розвиток фізичного слуху (немовленнєвого);

2 етап - розвиток фонематичного слуху (мовленнєвого):

          1) формування здатності розрізняти голосні звуки;

          2) формування здатності розрізняти приголосні звуки.

                       

ПРИКЛАДИ ІГОР (для дітей старшого дошкільного віку)

"Де ховається звук?"

Мета. Формування вміння знаходити заданий звук у словах.

Устаткування. Предметні картинки.

Хід гри. Вихователь демонструє і називає дітям картинки, в одній з яких є заданий звук. Діти повинні вказати на картинку і повторити слово, в якому є заданий звук

Ускладнення. У двох картинках може бути заданий звук. Збільшення кількості картинок. Близькі за звучанням звуки.

"Клубочок"

Мета. Формувати вміння добирати слова на заданий звук.

Устаткування. Клубочок.

Хід гри. Діти передають один одному клубочок по колу, вимовляючи текст: "По доріжці (Ім'я) йшла / йшов, клубок ниточок знайшла / знайшов, ви слова на (заданий звук) скажіть, нашу нитку не порвіть". Дитина, у якої виявився клубочок повинен назвати слово на заданий звук і передає клубочок далі.

Ускладнення. Дитина повинна назвати кілька слів на заданий звук.

"Впіймай звук"

Мета. Розвиток фонематичного слуху, вміння виділяти заданий звук з ряду звуків.

Хід гри. Вихователь називає ряд звуків, діти виконують одну з дій (за домовленістю), коли чують домовлений звук (ляскають, тупотять, підкидають руки вгору).

"Впіймай слово"

Мета. Розвиток фонематичного слуху, вміння чути звук у слові.

Устаткування. Набір предметних картинок.

Хід гри. Вихователь показує картинку і називає її. Діти плескають у долоні, якщо чують у назві необхідний звук. На більш пізніх етапах вихователь мовчки показує картинку, а діти проговорюють назву картинки про себе і реагують так само.

"Тверде і м'яке"

Мета. Формування слухової уваги, вміння диференціювати звуки.

Устаткування. Подушечка, цеглинка, предметні картинки з м'якими і твердими приголосними звуками в назві.

Хід гри. Вихователь роздає картинки дітям. Якщо на початку свого слова дитина чує твердий приголосний, то він підходить до цеглинки, якщо м'який - до подушечки.

"Плутанина" 

Мета. Навчити дітей диференціювати близькі за звучанням звуки.

Хід гри. Вихователь неправильно вимовляє слова, а діти вгадують, як їх виправити.

Наприклад: Українська красуня своєї козою славиться.

Тягне мишеня в нірку величезну хлібну гірку.

Поет закінчив рядок, наприкінці поставив дочку.

ПРАВИЛА РОБОТИ

При роботі за даними етапам розвитку фонематичного слуху слід використовувати принцип поступовості, для кращого засвоєння дітьми завдань.

Роботу з розвитку і вдосконаленню фонематичного слуху треба проводити як на заняттях так і в повсякденному житті (на прогулянках, в години ігор, під час спостережень).

Інтернет ресурс:
1)https://vseosvita.ua/library/zbirka-konsultacij-logopeda-batkam-ta-vihovatelam-123479.html
2)https://vseosvita.ua/library/embed/0100ftrk-caa8.docx.html 

 Значення пальчикових ігор для мовленнєвго розвитку 

Формування правильної вимови у дітей – це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати зверненне до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування.

Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Педагоги та батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.

Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.

Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

• Розминати пальцями пластилін, глину.
• Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
• Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
• Стискати та розтискати кулачки.
• Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
• Двома пальцями руки (вказівним та середнім) “ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
• Показувати окремо тільки по одному пальчику.
• Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
• Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
• Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
• Нанизувати великі ґудзики на нитку.
• Зав’язувати вузлики на мотузці.
• Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.
• Закручувати шурупи, гайки.
• Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
• Складання матрьошок.
• Малювання у повітрі.
• Ігри з піском, водою.
• Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
• Різати ножицями.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

“Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Моя сім’я

Цей пальчик – мій дідусь,

Цей пальчик – моя бабуся,

Цей пальчик – мій татусь,

А оцей – моя матуся,

Ну, а цей маленький – я,

Ось уся моя сім’я 

(Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

Хованки

Пальці в хованки всі грались

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались,

Ось так, ось так. 

(Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)

Сорока

Сорока білобока

Кашу варила

Діточкам давала.

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

А цьому не дала:

Ти дрова не рубав

І води нам не давав,

Ти і піч не натопив

І нічого не поїв. 

(Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)

Зайці

Скаче зайчик перший

Під високою сосною,

А під другою сосною,

Скаче зайчик другий. 

(Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

Соління капусти

Ми капусту порубали,

Свіжу моркву натирали,

Ми капусту посолили,

З неї соку надушили. 

(Різки рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)

Коза і козенята

Іде коза рогата,

Коза бородата,

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить. 

(Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)

Замок

На дверях замок висить,

Ми його відкриєм вмить.

Постукали, покрутили

І легесенько відкрили. 

(Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)

Інтернет ресурс: https://logopedia.com.ua/batkam/skarbnychka-porad-dlia-batkiv/vplyv-rozvytku-dribnoi-motoryky-na-formuvannia-movlennia-ditey-doshkilnoho-viku/ 

Причини мовленнєвих порушень

Мовленнєві порушення можуть мати як центральний, так і периферичний характер. Центральний, якщо хвороботворний вплив зачепив той чи інший відділ центральної нервової системи і спричинив порушення мовлення.

Периферичне порушення мовлення у тих випадках, коли виявляються аномалії в будові периферичного мовного апарату.

   До факторів, що зумовлюють мовленнєві порушення, відносять такі:

- різна внутрішньоутробна патологія, що приводить до порушення розвитку плода. Найбільш грубі дефекти мовлення виникають при порушенні розвитку плода в період від 4 тижнів до 4 місяців. Виникненню мовної патології сприяють токсикоз при вагітності, вірусні й ендокринні захворювання, травми, несумісність крові по резус-факторі й ін.

- родова травма й асфіксія (недостатність кисневого постачання мозку внаслідок порушення подиху) під час пологів, які приводять до внутрічерепних крововиливів.

- різні захворювання в перші роки життя дитини. Особливо пагубними для розвитку мовлення є часті інфекційно-вірусні захворювання, менінго-енцефаліти й ранні шлунково-кишкові розлади.

- травми черепа, що супроводжуються струсом мозку.

- спадкоємні фактори. У цих випадках порушення мовлення можуть становити лише частину загального порушення нервової системи й сполучатися з інтелектуальною й руховою недостатністю.

- несприятливі соціально-побутові умови, що приводять до педагогічної занедбаності, вегетативної дисфункції, порушення емоційно-вольової сфери й дефіциту в розвитку мовлення.

   При аналізі причин виникнення порушень варто враховувати співвідношення мовного дефекту й збережених аналізаторів і функцій, які можуть бути джерелом компенсації при корекційному навчанні.

Інтернет ресурс: https://www.facebook.com/osoblywadytyna/posts/1123139497749882/?paipv=0&eav=AfbfJw2TQTd_sjjU8td8vhxF3TUTUHpQFlhAihjb_ihnKKwyPyTxS_AmNMfuCFfViLU&_rdr 

 Основні причини порушень звуковимови у дітей дошкільного віку 

· укорочена під'язикова вуздечка;

· макроглосія (великий, широкий, товстий язик);

· мікроглосія (малий, вузький, тонкий язик);

· прогнатія  (верхня щелепа сильно видається вперед, в результаті чого нижні передні зуби зовсім не змикаються з верхніми);

· прогенія (передні зуби нижньої щелепи виступають попереду передніх зубів верхньої щелепи);

· відкритий прикус (між зубами верхньої та нижньої щелеп при їх зімкненні залишається проміжок);

· боковий відкритий прикус (може бути лівостороннім, правостороннім та двостороннім);

· неправильна будова зубів, (дрібні, рідкі, криві зуби, великі щілини між зубами);

· неправильна будова піднебіння (вузьке, надто високе, піднебіння, або, навпаки, низьке, плоске, наявність щілин чи рубців у піднебінні);

· товсті, масивні, малорухливі губи;

· тонкі, малорухливі губи;

· незрощення губи;

· білінгвізм (двомовність у сім'ї);

· «Сюсюкання» з раннього дитинства;

· наслідування неправильної вимови інших дітей чи дорослих;

· неправильне мовленнєве виховання (коли дорослий мало розмовляє з дитиною);

· загальна фізична ослабленість зумовлена частими соматичними хворобами, особливо в період від 1 до 3 років;

· недостатність розвитку фонематичних процесів (нездатність дитиною впізнавати і розрізняти мовленнєві та не мовленнєві звуки).

 "Розвиток фонематичного слуху як профілактики порушення звуковимови"

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ У ОНТОГЕНЕЗІ:

З 6 місяців дитина шляхом наслідування вимовляє окремі фонеми, склади, переймає тон, темп, ритм, мелодику і інтонацію мови.

Вже до 2 років діти розрізняють вагу тонкощів рідної мови, розуміють і реагують на слова, що відрізняються всього однією фонемою. Так формується фонематичний слух здатність сприймати звуки людської мови.

Від 3 до 7 років у дитини все більш розвивається навик слухового контролю за своєю вимовою, вміння виправляти його в деяких випадках.

До З-4 років фонематичні сприйняття дитини настільки поліпшується, що він починає диференціювати спочатку голосні і приголосні звуки, потім м'які і тверді, сонорні, шиплячі і свистячі.

До 4 років в нормі дитина повинна диференціювати всі звуки, тобто у нього має бути сформоване фонематичне сприйняття.

ПРИМІТКА

Щоб уникнути порушень звуковимови і попередити порушення читання і письма в подальшому батькам вже з раннього віку необхідно починати проводити роботу на розвиток фонематичного слуху у дітей.

ЕТАПИ РОБОТИ:

1 етап - розвиток фізичного слуху (немовленнєвого);

2 етап - розвиток фонематичного слуху (мовленнєвого):

          1) формування здатності розрізняти голосні звуки;

          2) формування здатності розрізняти приголосні звуки.

ПРИКЛАДИ ІГОР

Гра "Гучні підказки"

Дорослий ховає іграшку, яку дитина повинна знайти, орієнтуючись на силу ударів в барабан (бубон, хлопки в долоні). Якщо малюк підходить близько до того місця, де захована іграшка, - удари гучні, якщо він віддаляється - тихі. Помінятися ролями, щоб і малюк спробував створювати звуки, орієнтуватися в гучності і потужності звучання.

Гра "Дізнайся, що дзвенить (гримить)?"

 На столі кілька предметів (або звучащіх іграшок). Пропонуємо малюкові уважно послухати і запам'ятати, який звук видає кожен предмет. Потім закриваємо предмети ширмою і просимо відгадати, який з них зараз дзвенить або гримить. Цю гру можна варіювати: збільшувати кількість предметів, міняти їх. Можна дізнаватися по звуках і предмети побуту: шурхіт газети, переливання води, що рухається стілець та ін.

Гра "Дізнайся, хто покликав"

Цю гру добре проводити, коли вся сім'я дома. Дитина стоїть спиною до вас, хтось із рідних називає його ім'я. Малюк дізнається людину по голосу і підходить до нього.

Гра "Близько - далеко"

Дорослий видає різні звуки. Дитина вчиться розрізняти, де гуде пароплав (у-у-у) - далеко (тихо) або близько (голосно). Яка сопілка грає: велика (у-у-у низьким голосом) або маленька (у-у-у високим голосом).

Гра - казка "Три ведмеді"

Міняючи висоту голосу, попросити малюка відгадати, хто говорить: Михайло Іванович (низький голос), Настасья Петрівна (голос середньої висоти) або Мішутка (високий голос). Якщо дитині важко назвати персонажа на ім'я, нехай покаже зображення на картинці. Коли малюк навчиться розрізняти репліки по висоті звучання, попросіть його самого вимовити одну з фраз за ведмедя, ведмедицю і ведмежати голосом, змінним по висоті.

Гра "Дізнайся по голосу"

 Перед дитиною картинки із зображенням домашніх тварин та їх дитинчат - корови і теляти, вівці і ягняти та ін. Кожне звуконаслідування дорослий вимовляє то низьким голосом (корова), то високим (теля). Малюк, орієнтуючись на якість і висоту звуку одночасно, знаходить відповідну картинку (наприклад, зображення корови чи теля).

ПРАВИЛА РОБОТИ

При роботі за даними етапам розвитку фонематичного слуху слід використовувати принцип поступовості, для кращого засвоєння дітьми завдань.

Роботу з розвитку і вдосконаленню фонематичного слуху треба постійно проводити в повсякденному житті (на прогулянках, під час спостережень).

Інтернет ресурс: https://vseosvita.ua/library/zbirka-konsultacij-logopeda-batkam-ta-vihovatelam-123479.html 

 АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗВУКА [Л] УКРАЇНСЬКОЮ. ЗАГУБЛЕНЕ КОШЕНЯ

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=595-uAnD1LE

привіт друже! пограємо у гру? від користувача Лілія Лихвар

 Дидактична гра «Сніговий ланцюжок»

А зараз ми будемо складати ланцюжки зі слів.

Потрібно придумати спільнокореневі слова. 

Зима — зимка, зимонька, зимно, зимовий.

Вітер — вітерець, вітрище, вітрюган.

Мороз — морозенко, морозно, морозець.

Сніг — сніжинка, сніжка, сніжок, сніговий, снігур, сніговій.

Інтернет ресурс: https://osnova.com.ua/zdrastuy-zimonko-zima-leksiko-gramatichne-korektsiyno-rozvivalne-zanyattya/ 

 Віршована артикуляційна гімнастика "Зимові розваги язика"

Шановні батьки! Допоможіть малюкам виконати зимову гімнастику зачитуючи віршик (дитина тим часом виконує відповідну вправу)!

― Ти послухай, ось яка

Сталася пригода в язика:

Вийшов ранком на поріг,

А навколо — білий сніг,

Треба сніг повідкидати,

Швидко він узяв лопату, («Лопатка»)

Став язик прудким, мов зайчик,

Переплигнув він парканчик, («Парканчик»)

На конячці прокатнувся («Конячка»)

І на сніжку обернувся.

Бачить — гірка снігова, («Гірка»)

Вітер з неї повіва (с-с-с),

З гірки з’їхав на санчатах,

Трішки змерз, вернувся в хату. («Голочка»)

Гарно, тепло у хатині,

Зараз я перепочину.

Самовар його чекає, («Самовар»)

В чашку чаю наливає,

Щоб гарячий чай попити, («Чашечка»)

Треба його остудити.

— Ой, яке смачне варення! («Смачне варення»)

Є й цукерочки у мене. («Цукерка»)

Дуже гарно язичкові:

Він веселий і здоровий.

Пісеньку свою чудову

Заспівати він готовий:

Пя-пя-пя, пя-пя-пя!

Інтернет ресурс: https://osnova.com.ua/zdrastuy-zimonko-zima-leksiko-gramatichne-korektsiyno-rozvivalne-zanyattya/

 МНЕМОТЕХНІКА. ЗИМОВІ ВІРШІ ВЧИМО ЗА КАРТИНКАМИ

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=4Ed3D_l7Y_0

Любий друже! Пропоную тобі вивчити зимові віршики цікавим методом! 

 Дихальна вправа "Зимонька - зима"

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=Ac7Di4O6304

Любий друже! Допоможи нашим друзям зігрітися!

 Пальчикова гра "Сніжинка" 

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=EVmANlXz0bk 

Любий друже! Якщо пальчики втомилися виконай зимову пальчикову гру та зомімни пальчики!

 ІГРИ «ЗНАЙДИ ВІДМІННІСТЬ», «ЩО ЗМІНИЛОСЬ?»

(ЗИМА. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ, УВАГИ, ПАМ’ЯТІ ТА МИСЛЕННЯ)

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=firukXYQMxA

Любий друже! Пропоную тобі цікаво провести час граючи ігри з новорічними друзями! 

 Новорічна артикуляційна гімнастика

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=Lv0j_cofP_Y

Любий друже! Пропоную тобі провести цікаву артикуляційну гімнастику з нашими новорічними друзями! 

  Автоматизація звука [Р] у текстах

Шановні батьки! Продовжуємо працювати  над вимовою звука [Р]. Сьогодні будемо контролювати правильну вимову дітьми звука [Р]  у  текстах.

Прослухай  розповідь  і  перекажи!

Видра

         Видра живе на суші. Але добре почувається у воді. Навіть вихід зі своєї нори видра влаштовує так, щоб відразу опинитися у воді. Видра їсть рибу, добре плаває. І від ворогів вона рятується у воді: на суші видра незграбна, а у воді – спробуй її дожени!

  Вершники

         Знайшов Кіндрат прутик. Сів на нього, взяв у руки  прапорець і поскакав, як на конячці, розмахуючи прапорцем. Побачив Кіндрата  Тарас. Також узяв прутик та прапорець. Ось уже два вершники скачуть, розмахуючи прапорцями.  Незабаром  загін кіннотників скакав двором. Усім  було хороше і радісно.

Чистота – запорука здоров’я

         Пам’ятайте  всі: чистота – запорука  здоров’я. Обов’язково мийте руки перед вживанням їжі. Не тягніть руки до рота. Мийте фрукти, овочі кип’яченою водою.

Роман і рак

         Роман пішов на озеро. Він хотів піймати карасів та коропів. Закинув вудку. Витягнув її, а замість коропа на гачок причепився рак. Роман знову закинув вудку і спіймав рака. Тож він приніс замість риби багато раків.

Інтернет ресурс: https://dnz1.osvita-konotop.gov.ua/24-04-2020r-avtomatizaciya-zvuka-r-u-virshax-ta-zvyaznomu-movlenni-logopedichna-grupa-grajliki.html

 Автоматизація звука [Р] у віршах

Шановні батьки! Продовжуємо працювати  над вимовою звука [Р]. Сьогодні будемо контролювати правильну вимову дітьми звука [Р]  у  віршах.

1. Завдання.  (Робота з віршем) 

Говори, не поспішай, чітко звуки вимовляй!

РИБА, ДЕРЕВО, РАКЕТА,

РУКАВИЦЯ, ТОРТ, КАРЕТА,

РАК, СОРОКА, БАРАБАН,

РОБОТ, ГРИБ, КОРОВА, КРАН,

РАМА, ЗІРКА, МУХОМОР,

РУЧКА,ЗЕБРА, ПОМІДОР,

РАВЛИК, ОГІРОК, ВОРОНА,

РИСЬ, КОМАР, РУШНИК, КОРОНА.

Питання до вірша:

Які слова відповідають на запитання Що?

Які слова відповідають на запитання Хто?

Про кого можна сказати, що це – тварини, птахи, комахи?

 

2. Завдання. Прослухати, а потім повторити декілька раз за дорослим вірш: "Дружна  родина"

У  РУДОЇ  БІЛОЧКИ –

ДУЖЕ  ГАРНІ  ДІТОЧКИ:

ОДНЕ – БІЛЯ  ГОРОБИНИ,

ДРУГЕ – НА СТЕЖИНІ,

ТРЕТЄ – НА ГОРБОЧКУ,

ЧЕТВЕРТЕ  –  ПІД  ГОРБОЧКОМ,

НА  ГОЙДАЛЦІ  –  П’ЯТЕ,

НУМО,  РАХУВАТИ!

Питання до вірша:

Скільки у  білочки  білченят?

Де знаходяться  білченята?

Поміркуй і скажи, яке з цих слів найдовше:

Білка, білочка, білченята.

Гриб, грибок, грибочок.

 

3. Завдання. Вивчити вірш:  Кіт збирався до роботи

Кіт збирався до роботи,

Та завадили турботи.

Треба висушить хвоста,

Накрутити вусик.

І зчесати з живота

Позапічний трусок.

День у день такі турботи,

Що не встигнеш до роботи.

 

Інтернет ресурс: https://dnz1.osvita-konotop.gov.ua/24-04-2020r-avtomatizaciya-zvuka-r-u-virshax-ta-zvyaznomu-movlenni-logopedichna-grupa-grajliki.html

 Логопедичний тренажер "Кого/чого не стало?" 

(диференціація Ш-Ж)

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=ADYUYgCpjXA&t=1s

Любий друже! Перевір свою уважність із грою "Кого/чого не стало?".

 Логопедичний тренажер "Побудуй речення"

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=S_L8p4Sd3Ps

Любий друже! Проведи весело час граючи цікаву гру!

 Практичне заняття "Ігри на розвиток емоційно-комунікативної сфери"

 Особливості дітей-логопатів із загальним недорозвиненням мовлення

Неповноцінна мовленнєва діяльність накладає відбиток на формування у дітей інтелектуальної, сенсомоторної, сенсорної та емоційно-вольової сфери.

Зв'язок між мовленнєвими порушеннями та іншими сторонами психічного розвитку обумовлює наявність вторинних дефектів, які утворюють картину аномального розвитку дити ни в цілому. Так, маючи повноцінні передумови для оволодіння мисленнєвими операціями (порівняння, класифікації, аналізу, синтезу), діти відстають у розвитку наочно-образного та словесно-логічного мислення, з важкістю опановують мисленневими операціями (Є.Ф. Соботович, В.В.Тарасун).

У дітей відмічають уповільнену динаміку перебігу мисленневих процесів. Рівень сформованості логічних операцій дітей нижче вікової норми. Мовленнєва активність знижена, діти відчувають труднощі прийому словесної інструкції, демонструють обмежений обсяг пам'яті, неможливість утримати словесний ряд. Цілеспрямована діяльність порушена під час вико нання як вербальних, так і невербальних завдань. Для більшості дітей характерні низький рівень пізнавальної активності, низь кий обсяг уявлень про навколишнє, труднощі встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Але діти мають потенціальні можливості до оволодіння абстрактними поняттями, якщо їм буде надана допомога з боку дорослого.

Деякі діти із ЗНМ демонструють недорозвинення логічних операцій. Їхня логічна діяльність відрізняється крайньою нестійкістю, відсутністю планомірності, контролю за правильнстю виконання завдань. Діти мають труднощі у виділенні значущих, суттєвих ознак, під час порівняння предметів орієнтуються на випадкові, незмістовні зовнішні ознаки. Не розуміють змісту загадок на основі порівнянь та загадок із зашифрованими ознаками, відчувають труднощі у підбиранні слів-аналогій на основі порівняння.

Також у дітей відмічається недостатня стійкість та обсяг уваги, обмежені можливості її розподілення. Діти допускають помилки під час зорового впізнавання предмета в ускладнених умовах, їм необхідно більше часу для прийняття рішення. Неточними є зорові уявлення. Дітям важко виділити частини складного малюнку і знову їх об'єднати (порушений зоровий аналіз та синтез), спостерігаються труднощі у зорово-просторовому орієнтуванні. Рівень сформованості слухової дові льної уваги та самоконтролю, довільного запам'ятовування та кож недостатній. У вага с нестійкою, часто відволікається, виснажується після невеликого навантаження. Так, під час виконання ланцюжка дій діти припускаються двох і більше помилок: не запам'ятовують інструкцію взагалі, змінюють місцями наступність дій, скорочують кількість дій.

Дослідження мнестичних функцій дозволяє зробити висновок про те, що запам'ятовування словесних стимулів у дітей значно нижче, ніж у дітей без мовленнєвої патології. При відносно збереженій смисловій, логічній пам'яті у дітей знижена вербальна пам'ять, страждає продуктивність запам'ятовування і відтворення вербальної інформації.

Наявність ЗНМ у дітей призводить до стійких порушень діяль ності спілкування. При цьому утруднюється процес міжособистісної взаємодії дітей і утворюються серйозні проблеми на шляху їх розвитку і навчання.

Діти із ЗНМ малоактивні, ініціативи у спілкуванні зазвичай не виявляють. Мають порушення у спілкуванні, що проявляється у незрілості мотиваційно-потребнісної сфери. Мають труднощі, пов'язані з комплексом мовленнєвих і когнітивних порушень. Превалююча форма спілкування з дорослими у дітей 4-5 років ситуативно-ділова, що не відповідає віковій нормі.

Поряд із загальною ослабленістю діти із ЗНМ у тому чи іншому ступені демонструють збіднення, спотворення і пору шення онтогенезу сенсомоторного розвитку як окремих систем (ноги, руки, ока, орального апарату тощо), так і їх взаємодії.

Дітям притаманне відставання у розвитку усіх видів моторики - загальної, мімічної, дрібної та артикуляційної: порушення у розвитку основних рухів та їх фізичних якостей, недостатня статична та динамічна координація загальних та дрібних рухів, зниження швидкості та спритності під час виконання вправ, порушення послідовності елементів дій, труднощі переключення з одного виду рухів на інший, а також у відтворенні рухового завдання за просторово-часовими параметрами. Найбільші труднощі визначаються під час виконання дій за словесною інструкцією.

У дітей із ЗНМ порушена графомоторна навичка (І.С. Марченко, Т.В. Кобилякова, Н.В.Чередніченко) - спостерігається неможливість правильно змальовувати фігури, малюнки. Не- достатньо розвинена зорово-моторна координація і зоровий контроль за рухами руки. Діти не дотримуються лінії, рухи неточні, невпевнені, спостерігається слабке або дуже сильне натискан-ня на олівець під час малювання. У дітей із ЗНМ порушеним є конструктивний праксис, що переважно пов'язано з недорозвиненням дрібної моторики пальців рук - діти відчувають труднощі під час маніпуляції дрібними предметами.

Вивчення мотиваційно-вольової готовності дітей із ЗНМ до навчання в школі (І.В. Мартиненко) виявило у них домінування соціально-ігрової та ігрової мотивації, несформованість саморе- гуляції, затримку формування навчальних мотивів, їх нестій кість, поверховість, недостатню усвідомленість, змістовну збідненість. Вольова сфера характеризується недостатністю морегуляції та дій самоконтролю, словесної регуляції дій, труд нощами здійснення усіх етапів складної вольової дії. Тому діти із ЗНМ відчувають труднощі у визначенні мети діяльності, п плануванні, виконанні, оцінці та перевірці, особливо в умовах дотримання кількох правил. Процес виконання вольових дій не достатньо опосередковується мовленням, що унеможливлює їх виконання у внутрішній формі. Зазначені особливості вольової сфери виявляються у різних видах діяльності: у процесі вико нання ігрового, навчального завдання та завдання за зразком.

Дані психолого-педагогічної діагностики дітей із ЗНМ дозволяють визначити найбільш адекватну систему організації їх у процесі навчання, знайти для кожної дитини найбільш опти- мальні індивідуальні методи і прийоми корекції.

Джерело: М. К. Шеремет Логопедія : підручник. Вид. 4-те, пепероб. та доповн. Київ : Видавничий дім"Слово", 2017. 856 с.

 Автоматизація звука Ш у реченнях

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=BmUCwXWOSXc&t=252s

Любий друже! Крокс заховав у шафи різноманітні предмети. Щоб відкрити шафу, треба промовити чарівні слова: "Швидко, шафо, відчинись!". Зацікавив Вас Крокс? Тоді приєднуйтесь до заняття. Приємного перегляду!