Причини мовленнєвих порушень

Мовленнєві порушення можуть мати як центральний, так і периферичний характер. Центральний, якщо хвороботворний вплив зачепив той чи інший відділ центральної нервової системи і спричинив порушення мовлення.

Периферичне порушення мовлення у тих випадках, коли виявляються аномалії в будові периферичного мовного апарату.

   До факторів, що зумовлюють мовленнєві порушення, відносять такі:

- різна внутрішньоутробна патологія, що приводить до порушення розвитку плода. Найбільш грубі дефекти мовлення виникають при порушенні розвитку плода в період від 4 тижнів до 4 місяців. Виникненню мовної патології сприяють токсикоз при вагітності, вірусні й ендокринні захворювання, травми, несумісність крові по резус-факторі й ін.

- родова травма й асфіксія (недостатність кисневого постачання мозку внаслідок порушення подиху) під час пологів, які приводять до внутрічерепних крововиливів.

- різні захворювання в перші роки життя дитини. Особливо пагубними для розвитку мовлення є часті інфекційно-вірусні захворювання, менінго-енцефаліти й ранні шлунково-кишкові розлади.

- травми черепа, що супроводжуються струсом мозку.

- спадкоємні фактори. У цих випадках порушення мовлення можуть становити лише частину загального порушення нервової системи й сполучатися з інтелектуальною й руховою недостатністю.

- несприятливі соціально-побутові умови, що приводять до педагогічної занедбаності, вегетативної дисфункції, порушення емоційно-вольової сфери й дефіциту в розвитку мовлення.

   При аналізі причин виникнення порушень варто враховувати співвідношення мовного дефекту й збережених аналізаторів і функцій, які можуть бути джерелом компенсації при корекційному навчанні.

Інтернет ресурс: https://www.facebook.com/osoblywadytyna/posts/1123139497749882/?paipv=0&eav=AfbfJw2TQTd_sjjU8td8vhxF3TUTUHpQFlhAihjb_ihnKKwyPyTxS_AmNMfuCFfViLU&_rdr 

 Основні причини порушень звуковимови у дітей дошкільного віку 

· укорочена під'язикова вуздечка;

· макроглосія (великий, широкий, товстий язик);

· мікроглосія (малий, вузький, тонкий язик);

· прогнатія  (верхня щелепа сильно видається вперед, в результаті чого нижні передні зуби зовсім не змикаються з верхніми);

· прогенія (передні зуби нижньої щелепи виступають попереду передніх зубів верхньої щелепи);

· відкритий прикус (між зубами верхньої та нижньої щелеп при їх зімкненні залишається проміжок);

· боковий відкритий прикус (може бути лівостороннім, правостороннім та двостороннім);

· неправильна будова зубів, (дрібні, рідкі, криві зуби, великі щілини між зубами);

· неправильна будова піднебіння (вузьке, надто високе, піднебіння, або, навпаки, низьке, плоске, наявність щілин чи рубців у піднебінні);

· товсті, масивні, малорухливі губи;

· тонкі, малорухливі губи;

· незрощення губи;

· білінгвізм (двомовність у сім'ї);

· «Сюсюкання» з раннього дитинства;

· наслідування неправильної вимови інших дітей чи дорослих;

· неправильне мовленнєве виховання (коли дорослий мало розмовляє з дитиною);

· загальна фізична ослабленість зумовлена частими соматичними хворобами, особливо в період від 1 до 3 років;

· недостатність розвитку фонематичних процесів (нездатність дитиною впізнавати і розрізняти мовленнєві та не мовленнєві звуки).