Особливості дітей-логопатів із загальним недорозвиненням мовлення
Неповноцінна мовленнєва діяльність накладає відбиток на формування у дітей інтелектуальної, сенсомоторної, сенсорної та емоційно-вольової сфери.
Зв'язок між мовленнєвими порушеннями та іншими сторонами психічного розвитку обумовлює наявність вторинних дефектів, які утворюють картину аномального розвитку дити ни в цілому. Так, маючи повноцінні передумови для оволодіння мисленнєвими операціями (порівняння, класифікації, аналізу, синтезу), діти відстають у розвитку наочно-образного та словесно-логічного мислення, з важкістю опановують мисленневими операціями (Є.Ф. Соботович, В.В.Тарасун).
У дітей відмічають уповільнену динаміку перебігу мисленневих процесів. Рівень сформованості логічних операцій дітей нижче вікової норми. Мовленнєва активність знижена, діти відчувають труднощі прийому словесної інструкції, демонструють обмежений обсяг пам'яті, неможливість утримати словесний ряд. Цілеспрямована діяльність порушена під час вико нання як вербальних, так і невербальних завдань. Для більшості дітей характерні низький рівень пізнавальної активності, низь кий обсяг уявлень про навколишнє, труднощі встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Але діти мають потенціальні можливості до оволодіння абстрактними поняттями, якщо їм буде надана допомога з боку дорослого.
Деякі діти із ЗНМ демонструють недорозвинення логічних операцій. Їхня логічна діяльність відрізняється крайньою нестійкістю, відсутністю планомірності, контролю за правильнстю виконання завдань. Діти мають труднощі у виділенні значущих, суттєвих ознак, під час порівняння предметів орієнтуються на випадкові, незмістовні зовнішні ознаки. Не розуміють змісту загадок на основі порівнянь та загадок із зашифрованими ознаками, відчувають труднощі у підбиранні слів-аналогій на основі порівняння.
Також у дітей відмічається недостатня стійкість та обсяг уваги, обмежені можливості її розподілення. Діти допускають помилки під час зорового впізнавання предмета в ускладнених умовах, їм необхідно більше часу для прийняття рішення. Неточними є зорові уявлення. Дітям важко виділити частини складного малюнку і знову їх об'єднати (порушений зоровий аналіз та синтез), спостерігаються труднощі у зорово-просторовому орієнтуванні. Рівень сформованості слухової дові льної уваги та самоконтролю, довільного запам'ятовування та кож недостатній. У вага с нестійкою, часто відволікається, виснажується після невеликого навантаження. Так, під час виконання ланцюжка дій діти припускаються двох і більше помилок: не запам'ятовують інструкцію взагалі, змінюють місцями наступність дій, скорочують кількість дій.
Дослідження мнестичних функцій дозволяє зробити висновок про те, що запам'ятовування словесних стимулів у дітей значно нижче, ніж у дітей без мовленнєвої патології. При відносно збереженій смисловій, логічній пам'яті у дітей знижена вербальна пам'ять, страждає продуктивність запам'ятовування і відтворення вербальної інформації.
Наявність ЗНМ у дітей призводить до стійких порушень діяль ності спілкування. При цьому утруднюється процес міжособистісної взаємодії дітей і утворюються серйозні проблеми на шляху їх розвитку і навчання.
Діти із ЗНМ малоактивні, ініціативи у спілкуванні зазвичай не виявляють. Мають порушення у спілкуванні, що проявляється у незрілості мотиваційно-потребнісної сфери. Мають труднощі, пов'язані з комплексом мовленнєвих і когнітивних порушень. Превалююча форма спілкування з дорослими у дітей 4-5 років ситуативно-ділова, що не відповідає віковій нормі.
Поряд із загальною ослабленістю діти із ЗНМ у тому чи іншому ступені демонструють збіднення, спотворення і пору шення онтогенезу сенсомоторного розвитку як окремих систем (ноги, руки, ока, орального апарату тощо), так і їх взаємодії.
Дітям притаманне відставання у розвитку усіх видів моторики - загальної, мімічної, дрібної та артикуляційної: порушення у розвитку основних рухів та їх фізичних якостей, недостатня статична та динамічна координація загальних та дрібних рухів, зниження швидкості та спритності під час виконання вправ, порушення послідовності елементів дій, труднощі переключення з одного виду рухів на інший, а також у відтворенні рухового завдання за просторово-часовими параметрами. Найбільші труднощі визначаються під час виконання дій за словесною інструкцією.
У дітей із ЗНМ порушена графомоторна навичка (І.С. Марченко, Т.В. Кобилякова, Н.В.Чередніченко) - спостерігається неможливість правильно змальовувати фігури, малюнки. Не- достатньо розвинена зорово-моторна координація і зоровий контроль за рухами руки. Діти не дотримуються лінії, рухи неточні, невпевнені, спостерігається слабке або дуже сильне натискан-ня на олівець під час малювання. У дітей із ЗНМ порушеним є конструктивний праксис, що переважно пов'язано з недорозвиненням дрібної моторики пальців рук - діти відчувають труднощі під час маніпуляції дрібними предметами.
Вивчення мотиваційно-вольової готовності дітей із ЗНМ до навчання в школі (І.В. Мартиненко) виявило у них домінування соціально-ігрової та ігрової мотивації, несформованість саморе- гуляції, затримку формування навчальних мотивів, їх нестій кість, поверховість, недостатню усвідомленість, змістовну збідненість. Вольова сфера характеризується недостатністю морегуляції та дій самоконтролю, словесної регуляції дій, труд нощами здійснення усіх етапів складної вольової дії. Тому діти із ЗНМ відчувають труднощі у визначенні мети діяльності, п плануванні, виконанні, оцінці та перевірці, особливо в умовах дотримання кількох правил. Процес виконання вольових дій не достатньо опосередковується мовленням, що унеможливлює їх виконання у внутрішній формі. Зазначені особливості вольової сфери виявляються у різних видах діяльності: у процесі вико нання ігрового, навчального завдання та завдання за зразком.
Дані психолого-педагогічної діагностики дітей із ЗНМ дозволяють визначити найбільш адекватну систему організації їх у процесі навчання, знайти для кожної дитини найбільш опти- мальні індивідуальні методи і прийоми корекції.
Джерело: М. К. Шеремет Логопедія : підручник. Вид. 4-те, пепероб. та доповн. Київ : Видавничий дім"Слово", 2017. 856 с.
