Міф 1. Дитина, яка не говорить або має складні мовленнєві порушення,
переросте, розговориться.
А якщо причиною є кіста в мозку? А якщо
причина - порушення м 'язового тонусу? а якщо причина - психологічна травма і
як наслідок - мутизм? Ви вірите, що дитина сама "переросте" ці
проблеми?
***Я знаю багатьох дітей, які навчаються в
школі або закінчили її, але не переросли.
Якщо Вас турбує мовлення дитини -
проконсультуйтесь з грамотним логопедом-психіатром-неврологом і будете знати,
чи потрібно чекати і спостерігати, чи негайно щось робити
Міф 2. Дитина не говорить через коротку вуздечку.
***Навіть коли вуздечка дуже коротка, це може
вплинути на вимову лише деяких звуків, але точно це не буде причиною затримки
чи відсутності мовлення (попробуйте говорити, притиснувши язик до низу і не
рухаючи ним)
Міф 3. Дитина лінується говорити.
***Може бути, що в дитини немає мотивації
говорити або знижена пізнавальна активність, але це далеко не
"лінивість". І з цими причинами потрібно працювати. І є велика
ймовірність, що вони є симптомами якихось складніших порушень.
Міф 4. Звертатись до логопеда можна з 4-ох років.
***Насправді, логопеди працюють з дітьми від народження. І багато мовленнєвих проблем потребують раннього втручання. Проте, якщо в дитини є порушення лише з вимовою певних звуків, тоді так, їй справді варто відвідувати логопеда після 4-ох, оскільки до цього часу формується правильна вимова звуків (а якщо говорити про звук Р - то можна чекати і до 5,5-6років).
Автор: Диська І.О.
Інтернет ресурс: https://vseosvita.ua/library/zbirka-konsultacij-dla-batkiv-vid-vcitela-logopeda-386311.html
Немає коментарів:
Дописати коментар