Які дії батьків провокують дитячі істерики 

Одним зі складних періодів у вихованні вважається момент дитячих істерик. Малюк багато злиться і плаче – це найчастіші батьківські звернення до психологів.

Суспільство має певний осуд щодо батьків, які не можуть швидко заспокоїти дитину.

   Діти не вміють інакше проживати фрустрацію – почуття роздратованості й неможливості здійснення бажаного. Дитяча психіка зовсім не так влаштована, як доросла.

Чому батьки не розуміють дитину?

   Безліч методів підтримки, які пропонують батькам, бувають недієвими. Адже важливо усвідомити що відбувається з дорослими, коли вони зустрічаються з сильними дитячими почуттями.

Відповіді можуть бути найрізноманітніші:

·  Мені не дозволяли плакати в дитинстві та злитися. Чому моїй дитині це дозволено?

·   Моя дитина дуже емоційний і всі подумають, що ми ненормальна сім’я.

·  Я не виношу цих криків і сліз, бо вони мене принижують і роблять обеззброєним.

·    Якщо я зараз не можу контролювати його поведінку, що ж буде в підлітковому віці?

·      Вона мною зараз маніпулює.

      Дихати, рахувати до 10, гладити по руці дитини – все це вторинні поради, поки дорослі не усвідомлять свій власний стан поруч з дитиною.

     Життя сучасних батьків дуже насичене і часто на великих швидкостях. Вранці збори в садок, школу, гуртки, тренування, робота, домашні справи – за всім цим стоїть психічна енергія, яка витрачається на такий швидкий темп.

    У сучасному світі зовсім немає часу, щоб допомогти дитині пережити емоції, адже самі дорослі часом не знають власних емоцій і як з ними впоратися. Є відповідальність, щільний графік, багатозадачність, але місця почуттям в родині ніби немає.

    Втомлений тато після складного робочого дня напевно не знайде в собі терпіння і прийняття дитячих істерик. Мама, яка має багато справ цілий день, теж не зможе допомогти дитині з почуттями.

Що відбувається насправді

Істерики – це спосіб для самої дитини звільнити психіку від напруги.

· Дитина не має наміру когось із дорослих довести до непритомності.

·        Дитина не хоче посварити своїх батьків.

·        Дитина не хоче зганьбити їх перед дідусем і бабусею.

·  Дитина просто проживає фрустрацію даними їм природою способом.

Коли дорослі це усвідомлюють, тоді й можна глибоко дихати, рахувати до 10 і погладжувати дитячу ручку. Допомогти малечі можна лише тоді, коли емоційна підтримка надана самому собі й бажано вчасно.

Інтернет ресус: https://vseosvita.ua/library/zbirka-konsultacij-dla-batkiv-vid-vcitela-logopeda-386311.html