Значення пальчикових ігор для мовленнєвго розвитку 

Формування правильної вимови у дітей – це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати зверненне до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування.

Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Педагоги та батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.

Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.

Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

• Розминати пальцями пластилін, глину.
• Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
• Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
• Стискати та розтискати кулачки.
• Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
• Двома пальцями руки (вказівним та середнім) “ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
• Показувати окремо тільки по одному пальчику.
• Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
• Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
• Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
• Нанизувати великі ґудзики на нитку.
• Зав’язувати вузлики на мотузці.
• Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.
• Закручувати шурупи, гайки.
• Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
• Складання матрьошок.
• Малювання у повітрі.
• Ігри з піском, водою.
• Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
• Різати ножицями.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

“Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Моя сім’я

Цей пальчик – мій дідусь,

Цей пальчик – моя бабуся,

Цей пальчик – мій татусь,

А оцей – моя матуся,

Ну, а цей маленький – я,

Ось уся моя сім’я 

(Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

Хованки

Пальці в хованки всі грались

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались,

Ось так, ось так. 

(Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)

Сорока

Сорока білобока

Кашу варила

Діточкам давала.

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

А цьому не дала:

Ти дрова не рубав

І води нам не давав,

Ти і піч не натопив

І нічого не поїв. 

(Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)

Зайці

Скаче зайчик перший

Під високою сосною,

А під другою сосною,

Скаче зайчик другий. 

(Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

Соління капусти

Ми капусту порубали,

Свіжу моркву натирали,

Ми капусту посолили,

З неї соку надушили. 

(Різки рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)

Коза і козенята

Іде коза рогата,

Коза бородата,

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить. 

(Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)

Замок

На дверях замок висить,

Ми його відкриєм вмить.

Постукали, покрутили

І легесенько відкрили. 

(Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)

Інтернет ресурс: https://logopedia.com.ua/batkam/skarbnychka-porad-dlia-batkiv/vplyv-rozvytku-dribnoi-motoryky-na-formuvannia-movlennia-ditey-doshkilnoho-viku/ 

Причини мовленнєвих порушень

Мовленнєві порушення можуть мати як центральний, так і периферичний характер. Центральний, якщо хвороботворний вплив зачепив той чи інший відділ центральної нервової системи і спричинив порушення мовлення.

Периферичне порушення мовлення у тих випадках, коли виявляються аномалії в будові периферичного мовного апарату.

   До факторів, що зумовлюють мовленнєві порушення, відносять такі:

- різна внутрішньоутробна патологія, що приводить до порушення розвитку плода. Найбільш грубі дефекти мовлення виникають при порушенні розвитку плода в період від 4 тижнів до 4 місяців. Виникненню мовної патології сприяють токсикоз при вагітності, вірусні й ендокринні захворювання, травми, несумісність крові по резус-факторі й ін.

- родова травма й асфіксія (недостатність кисневого постачання мозку внаслідок порушення подиху) під час пологів, які приводять до внутрічерепних крововиливів.

- різні захворювання в перші роки життя дитини. Особливо пагубними для розвитку мовлення є часті інфекційно-вірусні захворювання, менінго-енцефаліти й ранні шлунково-кишкові розлади.

- травми черепа, що супроводжуються струсом мозку.

- спадкоємні фактори. У цих випадках порушення мовлення можуть становити лише частину загального порушення нервової системи й сполучатися з інтелектуальною й руховою недостатністю.

- несприятливі соціально-побутові умови, що приводять до педагогічної занедбаності, вегетативної дисфункції, порушення емоційно-вольової сфери й дефіциту в розвитку мовлення.

   При аналізі причин виникнення порушень варто враховувати співвідношення мовного дефекту й збережених аналізаторів і функцій, які можуть бути джерелом компенсації при корекційному навчанні.

Інтернет ресурс: https://www.facebook.com/osoblywadytyna/posts/1123139497749882/?paipv=0&eav=AfbfJw2TQTd_sjjU8td8vhxF3TUTUHpQFlhAihjb_ihnKKwyPyTxS_AmNMfuCFfViLU&_rdr 

 Основні причини порушень звуковимови у дітей дошкільного віку 

· укорочена під'язикова вуздечка;

· макроглосія (великий, широкий, товстий язик);

· мікроглосія (малий, вузький, тонкий язик);

· прогнатія  (верхня щелепа сильно видається вперед, в результаті чого нижні передні зуби зовсім не змикаються з верхніми);

· прогенія (передні зуби нижньої щелепи виступають попереду передніх зубів верхньої щелепи);

· відкритий прикус (між зубами верхньої та нижньої щелеп при їх зімкненні залишається проміжок);

· боковий відкритий прикус (може бути лівостороннім, правостороннім та двостороннім);

· неправильна будова зубів, (дрібні, рідкі, криві зуби, великі щілини між зубами);

· неправильна будова піднебіння (вузьке, надто високе, піднебіння, або, навпаки, низьке, плоске, наявність щілин чи рубців у піднебінні);

· товсті, масивні, малорухливі губи;

· тонкі, малорухливі губи;

· незрощення губи;

· білінгвізм (двомовність у сім'ї);

· «Сюсюкання» з раннього дитинства;

· наслідування неправильної вимови інших дітей чи дорослих;

· неправильне мовленнєве виховання (коли дорослий мало розмовляє з дитиною);

· загальна фізична ослабленість зумовлена частими соматичними хворобами, особливо в період від 1 до 3 років;

· недостатність розвитку фонематичних процесів (нездатність дитиною впізнавати і розрізняти мовленнєві та не мовленнєві звуки).

 "Розвиток фонематичного слуху як профілактики порушення звуковимови"

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ У ОНТОГЕНЕЗІ:

З 6 місяців дитина шляхом наслідування вимовляє окремі фонеми, склади, переймає тон, темп, ритм, мелодику і інтонацію мови.

Вже до 2 років діти розрізняють вагу тонкощів рідної мови, розуміють і реагують на слова, що відрізняються всього однією фонемою. Так формується фонематичний слух здатність сприймати звуки людської мови.

Від 3 до 7 років у дитини все більш розвивається навик слухового контролю за своєю вимовою, вміння виправляти його в деяких випадках.

До З-4 років фонематичні сприйняття дитини настільки поліпшується, що він починає диференціювати спочатку голосні і приголосні звуки, потім м'які і тверді, сонорні, шиплячі і свистячі.

До 4 років в нормі дитина повинна диференціювати всі звуки, тобто у нього має бути сформоване фонематичне сприйняття.

ПРИМІТКА

Щоб уникнути порушень звуковимови і попередити порушення читання і письма в подальшому батькам вже з раннього віку необхідно починати проводити роботу на розвиток фонематичного слуху у дітей.

ЕТАПИ РОБОТИ:

1 етап - розвиток фізичного слуху (немовленнєвого);

2 етап - розвиток фонематичного слуху (мовленнєвого):

          1) формування здатності розрізняти голосні звуки;

          2) формування здатності розрізняти приголосні звуки.

ПРИКЛАДИ ІГОР

Гра "Гучні підказки"

Дорослий ховає іграшку, яку дитина повинна знайти, орієнтуючись на силу ударів в барабан (бубон, хлопки в долоні). Якщо малюк підходить близько до того місця, де захована іграшка, - удари гучні, якщо він віддаляється - тихі. Помінятися ролями, щоб і малюк спробував створювати звуки, орієнтуватися в гучності і потужності звучання.

Гра "Дізнайся, що дзвенить (гримить)?"

 На столі кілька предметів (або звучащіх іграшок). Пропонуємо малюкові уважно послухати і запам'ятати, який звук видає кожен предмет. Потім закриваємо предмети ширмою і просимо відгадати, який з них зараз дзвенить або гримить. Цю гру можна варіювати: збільшувати кількість предметів, міняти їх. Можна дізнаватися по звуках і предмети побуту: шурхіт газети, переливання води, що рухається стілець та ін.

Гра "Дізнайся, хто покликав"

Цю гру добре проводити, коли вся сім'я дома. Дитина стоїть спиною до вас, хтось із рідних називає його ім'я. Малюк дізнається людину по голосу і підходить до нього.

Гра "Близько - далеко"

Дорослий видає різні звуки. Дитина вчиться розрізняти, де гуде пароплав (у-у-у) - далеко (тихо) або близько (голосно). Яка сопілка грає: велика (у-у-у низьким голосом) або маленька (у-у-у високим голосом).

Гра - казка "Три ведмеді"

Міняючи висоту голосу, попросити малюка відгадати, хто говорить: Михайло Іванович (низький голос), Настасья Петрівна (голос середньої висоти) або Мішутка (високий голос). Якщо дитині важко назвати персонажа на ім'я, нехай покаже зображення на картинці. Коли малюк навчиться розрізняти репліки по висоті звучання, попросіть його самого вимовити одну з фраз за ведмедя, ведмедицю і ведмежати голосом, змінним по висоті.

Гра "Дізнайся по голосу"

 Перед дитиною картинки із зображенням домашніх тварин та їх дитинчат - корови і теляти, вівці і ягняти та ін. Кожне звуконаслідування дорослий вимовляє то низьким голосом (корова), то високим (теля). Малюк, орієнтуючись на якість і висоту звуку одночасно, знаходить відповідну картинку (наприклад, зображення корови чи теля).

ПРАВИЛА РОБОТИ

При роботі за даними етапам розвитку фонематичного слуху слід використовувати принцип поступовості, для кращого засвоєння дітьми завдань.

Роботу з розвитку і вдосконаленню фонематичного слуху треба постійно проводити в повсякденному житті (на прогулянках, під час спостережень).

Інтернет ресурс: https://vseosvita.ua/library/zbirka-konsultacij-logopeda-batkam-ta-vihovatelam-123479.html 

 АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗВУКА [Л] УКРАЇНСЬКОЮ. ЗАГУБЛЕНЕ КОШЕНЯ

Інтернет ресурс: https://www.youtube.com/watch?v=595-uAnD1LE

привіт друже! пограємо у гру? від користувача Лілія Лихвар

 Дидактична гра «Сніговий ланцюжок»

А зараз ми будемо складати ланцюжки зі слів.

Потрібно придумати спільнокореневі слова. 

Зима — зимка, зимонька, зимно, зимовий.

Вітер — вітерець, вітрище, вітрюган.

Мороз — морозенко, морозно, морозець.

Сніг — сніжинка, сніжка, сніжок, сніговий, снігур, сніговій.

Інтернет ресурс: https://osnova.com.ua/zdrastuy-zimonko-zima-leksiko-gramatichne-korektsiyno-rozvivalne-zanyattya/ 

 Віршована артикуляційна гімнастика "Зимові розваги язика"

Шановні батьки! Допоможіть малюкам виконати зимову гімнастику зачитуючи віршик (дитина тим часом виконує відповідну вправу)!

― Ти послухай, ось яка

Сталася пригода в язика:

Вийшов ранком на поріг,

А навколо — білий сніг,

Треба сніг повідкидати,

Швидко він узяв лопату, («Лопатка»)

Став язик прудким, мов зайчик,

Переплигнув він парканчик, («Парканчик»)

На конячці прокатнувся («Конячка»)

І на сніжку обернувся.

Бачить — гірка снігова, («Гірка»)

Вітер з неї повіва (с-с-с),

З гірки з’їхав на санчатах,

Трішки змерз, вернувся в хату. («Голочка»)

Гарно, тепло у хатині,

Зараз я перепочину.

Самовар його чекає, («Самовар»)

В чашку чаю наливає,

Щоб гарячий чай попити, («Чашечка»)

Треба його остудити.

— Ой, яке смачне варення! («Смачне варення»)

Є й цукерочки у мене. («Цукерка»)

Дуже гарно язичкові:

Він веселий і здоровий.

Пісеньку свою чудову

Заспівати він готовий:

Пя-пя-пя, пя-пя-пя!

Інтернет ресурс: https://osnova.com.ua/zdrastuy-zimonko-zima-leksiko-gramatichne-korektsiyno-rozvivalne-zanyattya/